Прощавай, легендо: зірки футболу, які пішли у 2024 році

2024 рік подарував футбольному світові безліч емоційних моментів: від приголомшливих перемог до несподіваних поразок, від феєричних голів до неймовірних сейвів. Але, на жаль, футбольна кар’єра не може тривати вічно. Цього року чимало легендарних гравців вирішили повісити бутси на цвях. Розглянемо детальніше кожного з них.

Тоні Кроос: Коли майстерність перемагає час

Німецький віртуоз розпочав свій шлях у “Баварії”, де за сім років тричі став чемпіоном Бундесліги. 2014 рік став переломним у кар’єрі Крооса – спочатку тріумф на Чемпіонаті світу зі збірною Німеччини, а потім перехід до “Реалу”, де він перетворився на найкращого футболіста світу.

За час виступів у складі “вершкових” Кроос здобув 23 трофеї: чотири титули чемпіона Іспанії, п’ять перемог у Лізі чемпіонів, п’ять тріумфів на клубному чемпіонаті світу та по чотири перемоги в Суперкубку Іспанії та Суперкубку УЄФА.

Влітку 2020 року Тоні оголосив про завершення кар’єри в збірній Німеччини. Проте перед Євро-2024 він прийняв пропозицію Нагельсмана повернутися. На жаль, мрія про тріумфальне прощання не здійснилася – збірна Німеччини зупинилася на стадії чвертьфіналу, поступившись Іспанії. В цьому матчі Кроос проявив небачену досі емоційність, навіть отримав жовту картку, але це не допомогло команді.

Сезон 2023/2024 став останнім у кар’єрі 34-річного півзахисника. Він провів 47 матчів у всіх турнірах і завершив його чемпіоном Ла Ліги, володарем Суперкубка Іспанії та переможцем Ліги чемпіонів. У вересні 2024 року Кроос відкрив у Мадриді спортивний клуб, де особисто тренує підлітків у футбольній академії.

Андрес Іньєста: Останній вальс футбольного романтика

Історія Іньєсти в “Барселоні” розпочалася, коли йому було лише 12 років. У 18 він дебютував за першу команду, а в 34 попрощався з клубом, маючи в активі дев’ять чемпіонств Іспанії, чотири перемоги в Лізі чемпіонів, сім Кубків Іспанії та три Суперкубки УЄФА.

На відміну від Тоні Крооса, Іньєста не був готовий так рано завершувати кар’єру. Він вирушив до Японії, де за п’ять років з “Віссел Кобе” здобув Кубок Імператора, Суперкубок Японії та титул чемпіона країни. У 39 років іспанець переїхав до ОАЕ, підписавши контракт з “Емірейтс”, де й завершив кар’єру 7 жовтня 2024 року.

За збірну Іспанії Іньєста провів 131 матч, забив 13 голів. У складі національної команди здобув 96 перемог, двічі став чемпіоном Європи та один раз – чемпіоном світу. Особливим став для нього Чемпіонат світу 2010 року. За рік до цього Іньєста переживав глибоку депресію, втратив найкращого друга Даніеля Харке. У фіналі чемпіонату світу саме його гол приніс Іспанії історичну перемогу. Після матчу Андрес присвятив цей тріумф своєму покійному другові.

У листопаді 2024 року Іньєста придбав данський клуб “Хельсінгор”, який наразі посідає восьме місце в другому дивізіоні.

Леонардо Бонуччі: Італійський лицар складає меч

Бонуччі мріяв про інше завершення кар’єри – як гравець “Ювентуса” та учасник Євро-2024 у складі збірної Італії. Натомість його останній матч відбувся в турецькій Суперлізі за “Фенербахче” 26 травня 2024 року.

Попри не надто гучне прощання, кар’єра Бонуччі була вражаючою. Вісім разів він ставав чемпіоном Італії з “Ювентусом”, тричі вигравав Кубок Італії, п’ять разів – Суперкубок Італії, двічі виходив у фінал Ліги чемпіонів. Зі збірною Італії став срібним призером Євро-2012, бронзовим призером Кубка конфедерацій 2013 року та чемпіоном Євро-2020.

Єдиною темною плямою в кар’єрі став перехід з “Ювентуса” до “Мілана” у 2017 році, який уболівальники сприйняли як зраду. Хоча через рік він повернувся, повної довіри фанатів повернути не вдалося. Зараз Бонуччі працює асистентом головного тренера молодіжної збірної Італії.

Рафаель Варан: Недоспівана пісня французького маестро оборони

У вересні 2024 року французький захисник несподівано оголосив про завершення кар’єри у віці 31 року. Причиною стала травма, наслідки якої переслідували його десять років. У 2011 році мадридський “Реал” придбав молодого таланта з “Ланса”, і він швидко став основним захисником команди разом із Серхіо Рамосом.

Варан отримав серйозну травму весною 2013 року і пропустив півроку. Попри це, він знаходив сили повертатися після кожного рецидиву. У складі “Реала” француз здобув 18 титулів. У 2021 році перейшов до “Манчестер Юнайтед”, де виграв Кубок Англії та Кубок Англійської футбольної ліги.

У серпні 2024 року Варан перейшов до італійського “Комо”, але через проблеми зі здоров’ям не зміг допомогти команді на полі. Зараз він обіймає посаду в раді директорів клубу.

Тьяго Алькантара: Симфонія технічної досконалості добігає кінця

У липні 2024 року про завершення кар’єри оголосив Тьяго Алькантара. За п’ять років у “Барселоні” він виграв 11 трофеїв, зокрема чотири чемпіонства Іспанії та Лігу чемпіонів. Вболівальники каталонського клубу прозвали його “маестро” за витончену гру.

Через високу конкуренцію з Бускетсом, Іньєстою та Хаві, а також постійні травми, Тьяго вирішив перейти до “Баварії” у 2013 році. За сім років у Німеччині він здобув 17 трофеїв. У 30 років перейшов до “Ліверпуля”, де, попри травми, зачарував вимогливих англійських уболівальників своєю майстерністю.

Пепе: Останній бій залізного воїна

У серпні 2024 року сталевий португальський захисник оголосив про завершення кар’єри. Його шлях розпочався в “Марітіму” в 2002 році, а справжня слава прийшла в мадридському “Реалі”. В Іспанії Пепе здобув 14 трофеїв, хоча й запам’ятався не лише грою, а й запальним характером.

За збірну Португалії Пепе відіграв 141 матч, забив вісім голів. На Євро-2024 встановив рекорд як найстарший польовий гравець турніру. Хоча він народився в Бразилії та мав можливість грати за “селесао”, обрав португальський прапор і став легендою “команди щитів”.

Хесус Навас: Прощальний політ севільського сокола

Легенда “Севільї” та збірної Іспанії завершив кар’єру після тріумфального Євро-2024. Навас дебютував за “Севілью” в 2003 році і швидко став ключовим гравцем. Двічі вигравав Кубок Іспанії та Кубок УЄФА.

У 2013 році він наважився на перехід до “Манчестер Сіті”, подолавши свою агорафобію – страх перед відкритим простором. За чотири роки в Англії виграв чемпіонат та два Кубки ліги. Повернувшись до “Севільї”, додав до колекції ще дві перемоги в Лізі Європи.

За 15 років у збірній Іспанії Навас став чемпіоном світу 2010 року, чемпіоном Європи 2012 та 2024 років, переможцем Ліги націй 2023 року. Останні місяці кар’єри грав безкоштовно, віддаючи зарплатню у фонд “Севільї”.

Інші легенди, що попрощалися з футболом

Маруан Феллайні завершив кар’єру взимку 2024 року. Бельгієць найкраще проявив себе під керівництвом Жозе Моурінью в “Манчестер Юнайтед”, з яким виграв Лігу Європи. Португальський тренер високо цінував його працьовитість та наполегливість.

Джо Харт, який у 19 років підписав контракт з “Манчестер Сіті”, чотири рази ставав найкращим воротарем Англії. Попри нестабільність та проблеми з грою ногами, він залишився в пам’яті вболівальників як харизматичний голкіпер.

Нані, вихованець лісабонського “Спортінга”, мав усі шанси стати зіркою рівня Роналду. У “Манчестер Юнайтед” він показував яскраву гру, але не зміг досягти стабільності. Після відходу з Манчестера встиг пограти за 10 клубів у різних країнах, завершивши кар’єру в португальській “Ештрелі”.

More Reading

Post navigation

Leave a Comment

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *